Абромавичус подложил новому гендиректору Укрпочты свинью

Новый руководитель будет стоить “Укрпочте” 16 млн грн. в год (1 млн 330 тыс грн в месяц) – сообщил экс-министр экономического развития Украины Айварас Абромавичус.

«Деньги немалые, по нашим меркам, но по-другому никак», — считает Абромавичус, — «Суть реформы зарплат в госкомпаниях в том, чтобы уйти от популизма низких окладов и начать измерять компенсацию руководителя, исходя из конкретных цифр экономического эффекта. Заработал для компании — получил для себя.»

Принцип Абромавичуса «Мы слишком бедны, чтобы платить маленькие зарплаты», конечно, понятен. Однако, хотелось бы напомнить ему другую поговорку: «Один в поле не воин». Иными словами, как быть с зарплатами заместителей Смилянского? Руководителей среднего звена? Почтальонов и операторов? Почему компенсация для этих сотрудников не будет измеряться конкретными цифрами экономического эффекта? Почему принцип «Заработал для компании — получил для себя» будет распространяться лишь на выписанного из США генерального директора?

Пристрасті за приватизаціями

ЧАСТИНА ПЕРША

За останній місяць на «приватизаційному фронті», який Верховна Рада відкрила 16 лютого прийняттям закону №2319а-д, відбулося дві знаменні події: наказ Стокгольмського арбітражу по Одеському припортовому заводу (ОПЗ) і засідання Екзаменаційної комісії Фонду держмайна України (ФДМУ), яка повинна була позбавити сертифікату компанію «Острів», що з серйозними помилками оцінила ВАТ «Укртелеком».

 «Примарні мрії про чесну і прозору приватизацію ОПЗ розвіяні Дмитром Фірташем»

На підставі клопотання компанії «Ostchem Holding Limited» Дмитра Фірташа, Стокгольмський арбітраж 30 березня 2016 року наказав ОПЗ до 31 серпня "утриматися від відчуження або обтяження будь-яким чином своїх необоротних активів".

Голова Фонду держмайна Ігор Білоус миттєво відреагував на це повідомлення наступним коментарем:

"Ми продаємо акції, а не, наприклад, окремі будівлі або агрегати з виробництва аміаку. Рішення цього суду жодним чином не вплине на плани щодо приватизації ОПЗ і на процеси, які вже були розпочаті, і які ніхто не збирається зупиняти. Єдине, на що воно може вплинути, - це на наші наміри якомога швидше прийняти рішення щодо боргу ОПЗ перед Фірташем". 

Формально глава «приватизаційного відомства» начебто прав. Але по суті, як би він не пнувся, виходить наступне.

По-перше, Дмитро Фірташ залякує потенційних іноземних учасників конкурсу з продажу Одеського припортового заводу. По-друге, заявив про намір, незважаючи на своє «арештантське» положення в Австрії і негативне ставлення до нього нинішньої влади, в конкурсі таки брати участь. І, по-третє, нагадав Петру Порошенку, який планує реалізувати свої особисті інтереси в приватизації ОПЗ за допомогою свого ставленика Ігоря Білоуса, що він має серйозні преференції при купівлі Одеського припортового заводу.
 

А отже хід Фірташа зі Стокгольмським арбітражем лише «початок». У засідці сидить значно хитріший і небезпечніший для бажаючих придбати ОПЗ конкурент - Ігор Коломойський. Як відомо, у вересні 2009 року він вже вигравав конкурс з цього заводу. Але його результати за вказівкою Юлії Тимошенко незаконно анулювали.