Пристрасті за приватизаціями

ЧАСТИНА ПЕРША

За останній місяць на «приватизаційному фронті», який Верховна Рада відкрила 16 лютого прийняттям закону №2319а-д, відбулося дві знаменні події: наказ Стокгольмського арбітражу по Одеському припортовому заводу (ОПЗ) і засідання Екзаменаційної комісії Фонду держмайна України (ФДМУ), яка повинна була позбавити сертифікату компанію «Острів», що з серйозними помилками оцінила ВАТ «Укртелеком».

 «Примарні мрії про чесну і прозору приватизацію ОПЗ розвіяні Дмитром Фірташем»

На підставі клопотання компанії «Ostchem Holding Limited» Дмитра Фірташа, Стокгольмський арбітраж 30 березня 2016 року наказав ОПЗ до 31 серпня "утриматися від відчуження або обтяження будь-яким чином своїх необоротних активів".

Голова Фонду держмайна Ігор Білоус миттєво відреагував на це повідомлення наступним коментарем:

"Ми продаємо акції, а не, наприклад, окремі будівлі або агрегати з виробництва аміаку. Рішення цього суду жодним чином не вплине на плани щодо приватизації ОПЗ і на процеси, які вже були розпочаті, і які ніхто не збирається зупиняти. Єдине, на що воно може вплинути, - це на наші наміри якомога швидше прийняти рішення щодо боргу ОПЗ перед Фірташем". 

Формально глава «приватизаційного відомства» начебто прав. Але по суті, як би він не пнувся, виходить наступне.

По-перше, Дмитро Фірташ залякує потенційних іноземних учасників конкурсу з продажу Одеського припортового заводу. По-друге, заявив про намір, незважаючи на своє «арештантське» положення в Австрії і негативне ставлення до нього нинішньої влади, в конкурсі таки брати участь. І, по-третє, нагадав Петру Порошенку, який планує реалізувати свої особисті інтереси в приватизації ОПЗ за допомогою свого ставленика Ігоря Білоуса, що він має серйозні преференції при купівлі Одеського припортового заводу.
 

А отже хід Фірташа зі Стокгольмським арбітражем лише «початок». У засідці сидить значно хитріший і небезпечніший для бажаючих придбати ОПЗ конкурент - Ігор Коломойський. Як відомо, у вересні 2009 року він вже вигравав конкурс з цього заводу. Але його результати за вказівкою Юлії Тимошенко незаконно анулювали.

 «СВІЙ «КОЗИР В РУКАВІ» ТРИМАЄ Й ІГОР КОЛОМОЙСЬКИЙ»

І тому він, в разі свого програшу, може без особливих труднощів оскаржити підсумки нового конкурсу в суді.

Але за повідомленнями в ЗМІ про рішення Стокгольмського арбітражу по ОПЗ якось непомітно загубилася інша важлива інформація. Зокрема, що відібрана Фондом держмайна компанія «Увекон» оцінила Одеський припортовий завод в  500 млн. доларів. І це при тому, що фірма Коломойського «Нортіма» виграла конкурс в 2009 році з ціновою пропозицією в 650 млн.доларів. Заниження вартості, виконане за вказівкою керівництва ФДМУ компанією «Увекон», потрібне пану Порошенку для того, щоб спробувавши організаційно відсікти основних конкурентів (Фірташа і Коломойського), проштовхнути в переможці конкурсу потрібну йому іноземну компанію, забезпечити їй виграш за дешевшою, ніж при нормальній конкуренції, ціною, і, відповідно, отримати більший відсоток своїх комісійних за виконану роботу.

ЧАСТИНА ДРУГА:
маневри Фонду з «відбілювання» оцінювача «Укртелекому»

У цій ситуації проблема набуває нового звучання. Показовим у даній ситуації стало засідання Екзаменаційної комісії Фонду держмайна, на якому розглядався звіт компанії «Острів». По ньому в 2010 році був на неконкурентній основі придбаний «Укртелеком».

Як я писав в одній зі своїх попередніх статей, наприкінці 2015 року СБУ надіслало Фонду держмайна листа з серйозними зауваженнями щодо цього звіту. На початку 2016 року голова Асоціації фахівців оцінювачів Степан Максимов дав на нього негативну рецензію.

Керівництво ФДМУ визнало недоліки оцінки фірми «Острів», але по-хитрому. В ніким не підписаній інформаційній довідці, яка з супровідним листом заступника голови Фонду Наталії Лебідь була відправлена ​​у відповідь на зауваження СБУ, спекулятивно сфабриковано твердження, що якби фахівці зазначеної компанії не зробили грубих помилок, то ціна, по якій в 2010 році купили «Укртелеком» була б майже на 1, 3 млрд. гривень ... менше (!!!).

Тобто фірму «Острів» і її керівника, неодноразово згаданого нами, Олексія Амфітеатрова ще треба нагородити орденом за відстоювання державних інтересів.

Насправді це відверте шахрайство. По-перше, затверджені Кабміном, з подачі Фонду держмайна, методики оцінки різних видів об'єктів недосконалі. В умовах української олігархічної ринкової економіки їх використовують як «дишло, що як повернеш, так і вийшло». «Маніпуляції» з визначенням ставки капіталізації при оцінці бізнесу підприємства, штучне збільшення коефіцієнта зносу різних груп основних засобів за допомогою спеціально сфабрикованих дефектних актів технічного стану у витратному підході при оцінці, відсікання непотрібних аналогів продажів при порівняльному методі і ще цілий набір професійних прийомів дозволяє оцінювачам занижувати вартість об'єкта в рази.

До речі, в розвинених західних країнах, в яких існує нормальна ринкова економіка, бізнес підприємств оцінюється аудиторськими фірмами за офіційно опублікованими фінансовими звітами. Оціночні ж компанії займаються такими специфічними об'єктами, як кораблі, літаки, спеціальне обладнання.

По-друге, згадана вище Наталія Лебідь в своїй інформаційної записці обійшла увагою делікатний момент, який СБУ підняло в своєму листі із зауваженнями. При аналізі використання фірмою пана Амфітеатрова «Острів» порівняльного підходу, СБУ абсолютно справедливо вказується:

«... Що якби була прийнята до уваги компанія ЦентрТелеком, яка свідомо чи несвідомо була врахована для визначення мультиплікатора Р/Я (ціна/чистий дохід), то вартість оцінюваного пакету згідно з методологією оцінювача зросла б ще більше. Це випливає з того, що в четвертому кварталі 2010 року мультиплікатор Р/Я (ціна/чистий дохід) був більшим за 1,75, а значить середньозважене значення таких мультиплікаторів для трьох обраних компаній (ЦентрТелеком, Сибіртелеком, Південна ТК) було б більшим за 1,4495. Це означає, що вартість оцінюваного пакета, яка була б правильно визначена за методологією прийнятої інструментом оцінки, становила б не менше ніж 11800314000 гривень, тобто більшою на 1225214 тисяч гривень ніж певна існуюча у звіті».

Попросту кажучи, компанія Олексія Амфітеатрова занизила ціну «Укртелекому», як мінімум, на 1,225 млрд. грн.

З огляду на те, що лист із зауваженнями на звіт фірми «Острів» писали самі співробітники Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки, а висококласні оцінювачі (прізвища яких зі зрозумілих причин не називатимемо), цьому висновку можна на 100% довіряти...

Чому оцінка «Укртелекому» від початку корупційна?

Але є ще третій, більш серйозний аргумент, що свідчить про заниження ціни та корупційність в цілому, за якою державний «Укртелеком» був викуплений в 2010 році. Справа в тому, що компанія «Острів» фактично була афілійована з тодішнім керівництвом цього держпідприємства. Оскільки на участь в конкурсі з приватизації «Укртелекому» була подана тільки одна заявка (конкурувати з підставною кіпрською офшорною компанією Януковича і Ахметова ніхто не наважився), відповідно до існуючих нормативно-законодавчих вимогах, для визначення ринкової вартості ВАТ на конкурсі було відібрано «незалежну» оціночну компанію «Острів».

«Родзинка» її відбору полягала в тому, що з 2006 року фахівці «Острова», за договором з державним оператором зв'язку, здійснювали не лише переоцінку основних засобів компанії (природно, у бік заниження), а й оцінку і оформлення прав власності на земельні ділянки, на яких розташовані численні об'єкти «Укртелекому» на території всієї України. Заробила на цих замовленнях фірма «Острів» близько 10 млн грн. Як зрозуміє будь-яка розсудлива людина, замовлення на такі суми просто так не отримати. Це з одного боку.

А з іншого, при таких великих замовленнях і «відкати» чималі. Інакше кажучи, за п'ятирічку співпраці оціночної компанії «Острів» з «Укртелекомом», керівництво першої стало для адміністрації другої майже «рідним». Відповідно, в потрібний час «Х» фахівці «Острова» оцінили державний пакет акцій ВАТ «Укртелеком» як треба - на 0,5% більше за стартову ціну (початкова 10 млрд.грн., викупна - 10,75 млрд. грн.).

Але Екзаменаційна комісія ФДМУ на чолі із заступником голови Фонду Наталією Лебідь не взяла до уваги ні другий, ні третій аргумент оцінки фірмою «Острів» ВАТ «Укртелеком». Вона, якщо вірити Наталі Петрівні, злегка посварила Олексія Амфітеатрова та оцінювачів (до речі, були відсутні під різними приводами на засіданні), які підписалися під звітом, і порекомендувала їм ... пройти курси підвищення кваліфікації, щоб наступного разу не допускати грубих методичних помилок.

В результаті спроба СБУ визнати оцінку «Укртелекому» помилковою, і в зв'язку з цим почати процес реприватизації даного підприємства, була блокована. Відповідь, чому Наталя Лебідь разом з комісією проявила таку спритність у «відбілюванні» від справедливої ​​розправи над «Островом» і прихильності у винесенні покарання (зазвичай фахівців позбавляють спочатку кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, а фірму - відповідного сертифіката) лежить на поверхні.

З одного боку, пані Лебідь є давнім членом керівництва Українського товариства оцінювачів (УТО), яке до 8 квітня 2016 року очолював господар і керівник компанії «Острів» Олексій Амфітеатров. Більш того, незважаючи на критику в ЗМІ, вона 8 квітня на з'їзді УТО знову була обрана членом правління цієї громадської організації.

З іншого боку, Наталія Петрівна Лебідь (комісія - лише антураж для розпилення її персональної відповідальності) діє за вказівкою глави ФДМУ Ігоря Білоуса, який, в свою чергу, за кулуарної домовленості нашого президента з Ахметовим, намагається «замилити» запит громадянського суспільства на реприватизацію проданих за копійки в період правління Януковича стратегічних підприємств… Але питання корупційності приватизації в 2010 році 92,8% акцій «Укртелекому» не обмежується тільки проведеною компанією «Острів» оцінкою цього ВАТ. Як повідомила ще в 2014 році СБУ, за матеріалами її розслідування Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу проти Януковича, екс-прем'єра Азарова, екс-міністра фінансів Колобова і ще низки фігурантів про протиправне внесення до Бюджету змін, в результаті чого в 2010-2013 роках за рахунок держави було незаконно профінансовано будівництво виділеної телекомунікаційної мережі спецзв'язку на суму 220 млн.грн. Згідно з умовами договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Укртелеком», зазначені роботи повинні здійснюватися виключно за рахунок покупця - ТОВ «ЕСУ».

Однак і корупційність оцінки «Укртелекому», і кримінальна справа про незаконне фінансування будівництва для приватизованого підприємства спецзв'язку, виявилися лише «квіточками». «Ягідкою» стала публікація 17 лютого Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації та Комітетом з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради документа, що розкриває схему організаційних махінацій з адресним продажем державного, на той час, оператора зв'язку.

У зазначеному документі підкреслюється, що купила «Укртелеком» ТОВ «ЕСУ» (українська "дочка" австрійської компанії EPIC) була єдиною компанією, яка, на думку «конкурсної» комісії, відповідала неконкурентним і дискримінаційним умовам приватизації, встановленим Фондом Держмайна. За умовами конкурсу, до нього не допускали компанії, «в яких частка, що належить державі Україна (і будь-якій державі!) в статутному капіталі перевищує 25 відсотків.

Ще однією умовою відсікання від конкурсу компаній було наступне: не допускалися до конкурсу підприємства, «розмір доходу (виручки) яких від реалізації продукції (послуги зв'язку) на території України за останній фінансовий рік перевищує 25%. Таким чином, були усунені основні могутні конкуренти - Київстар МТС, Дойчтелеком, Турксел, ТелекомАвстрія, Банк оф Нью-Йорк та багато інших.

Цікава також фінансова сторона цієї угоди:
За оцінками інвестиційних банкірів, експертів, політиків, представників ЗМІ, до держбюджету України від конкурентної приватизації «Укртелекому» могло ще в 2010 році потрапити від 28 млрд. грн. до 10 млрд. дол. А продано було, завдяки замовній оцінці фірми «Острів», за 10,75 млрд.грн.

«Чи не реприватизувати "Укртелеком"? -
зрада цінностей Революції гідності»

Але найдивовижніше в приватизаційній оборудці з «Укртелекомом», як зазначається в документі Спеціальної контрольної комісії ВР, те, що «... ТОВ «ЕСУ» ДО СЬОГОДНІ НЕ розплатилося за НЬОГО ВЛАСНИМИ ГРОШИМА, А ​​ОРГАНІЗУВАЛО ВИПУСК ОБЛІГАЦІЙ НА СУМУ 5 МЛРД ГРИВЕНЬ, з них 4 млрд.грн. покупцеві дали державні банки Ощадбанк і Укрексімбанк (по 2 млрд. під 16% річних). І звісно ж, ці позики до сих пір в банки не повернуті! Це одна з причин, чому в 2014 році обидва банки були змушені «докапіталізуватися» на суму відповідно 11,6 і 5 млрд.грн.

Але ж при оцінці «Укртелекому» дохідним методом фахівцями компанії «Острів», при прогнозному розрахунку ними грошових потоків ці кредити, які були отримані ТОВ «ЕСУ» під гарантії активів «Укртелекому», не брались до уваги. Їхній облік на порядок би підвищив вартість підприємства. Отже, це ще одна причина визнати продажну ціну «Укртелекому» в 10,75 млрд.грн., згідно звіту «Острова», істотно заниженою. Згадувана нами раніше Наталія Лебідь, як професіонал і високопоставлений державний чиновник, вищеназване відкриття Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради не могла не знати.

Якщо ж говорити про «технічну сторону», однією з умов приватизації «Укртелекому» було забезпечення «створення протягом 2 років від дати переходу права власності... виділеної системи комунікаційної мережі спеціального призначення (СКМСП) відповідно до всіх технічних вимог і ... передачі її в державну власність». Будь-якій розсудливій людині зрозуміло, яку важливу роль, з точки зору національної безпеки, грає СКМСП в умовах військової агресії для захисту стратегічних інтересів держави.

Але нажаль: ця умова конкурсу не виконана до цих пір. Її не виконало ні ТОВ ЕСУ, ні компанія UA TelecomInvest Limited Ріната Ахметова, яка в січні 2013 року за 6,9 млрд. грн. «начебто» купила у неї «Укртелеком». Чому автор написав «начебто»? Тому що як фахівець в області приватизації впевнений, що Ахметов просто переоформив «Укртелеком» з однієї своєї фірми на іншу. Просто перший олігарх України, як розумний і далекоглядний бізнесмен, постарався в майбутньому убезпечити своє цінне, задешево куплене, придбання. А щоб це виглядало красиво, переклав «з однієї своєї кишені до іншої» 6,9 млрд.грн.

Все вищевикладене свідчить, що дії керівництва Фонду держмайна, яке всілякими «правдами-неправдами» блокує спроби громадянського суспільства, народних депутатів і правоохоронних органів реприватизувати "Укртелеком", підпадає не просто під ознаки корупції, а тягне на справжній злочин проти нашої держави, адже перешкоджає реалізації запиту народу на демонтаж олігархічної системи правління в Україні. 

Зведення з оціночного фронту: фірми «УТОвців» (українське товариство оцінювачів) поза конкуренцією. З цієї точки зору «реформатором» оціночної діяльності, заступником голови ФДМУ Наталією Лебідь, вживані кроки виглядають як відверта наруга над здоровим глуздом в цій сфері.

По-перше, очолювана нею комісія Фонду держмайна, як і раніше, продовжує відбирати для оцінки стратегічних підприємств фірми керівництва Українського товариства оцінювачів, які нерозривними узами пов'язані з українськими і російськими олігархами.

Так, переможцем конкурсу на право оцінки 55% пакету акцій «Запоріжжяобленерго», проведеного ФДМУ 21 березня, стала компанія «Бізнесінформ» голови Запорізького відділення УТО Лариси Баширової (за 190 тис.грн.).

95% акцій Одеської ТЕЦ - «Міжнародна консалтингова компанія - Оцінка» члена правління УТО Олени Коваль (за 140 тис.грн.).

Необоротні активи «Криворізької теплоцентралі» - ТОВ «Промислова нерухомість» члена правління УТО -Людмили Симонової (за 120 тис.грн.).

Необоротні активи Українського державного підприємства «Укрпошта» - ТОВ «УСК-консалтинг» - голови Харківського відділення УТО Вікторії Назирової (за !!! 5,2 млн.грн.). До слова сказати, сьогодні директором департаменту стратегії і проектів в УДППЗ "Укрпошти" є Дмитро Кульга. Саме він в період підготовки до приватизації очолював в ВАТ «Укртелеком» департамент власності ,та безпосередньо працював з Олексієм Амфітеатровим, фірма якого «Острів» оцінила задешево дане держпідприємство.

Наразі департамент Дмитра Кульги здійснює корпоратизацію «Укрпошти». А це перший етап її приватизації. Так що чекаємо «чесного і прозорого» дерибану даного держпідприємства. Тим більше, що достатній фінансовий ресурс для оцінки «Укрпошти» фірмою пані Назирової, Фондом держмайна вже затверджений в розмірі 5,2 млн.грн. Можна не мати сумніву, що зараз вже запущений процес з підготовки фіктивних дефектних актів технічного стану необоротних активів підприємства для заниження їхньої балансової вартості.

Проте найбільше на цьому конкурсі 21 березня «пощастило» ТОВ «Канзас», яке виграло право на оцінку одразу 3 об'єктів: 94,8% акцій «Херсонської ТЕЦ» (за 130 тис.грн.), 25% пакета акцій «Дніпровського машинобудівного заводу »(за 140 тис.грн.) і 99,9% акцій Дніпродзержинської теплоелектроцентралі (за 130 тис.грн).
Раніше ми вже говорили з вами, що ця та споріднена їй компанія «Канзас Ріал Естейт», лобійовані першим заступником голови ФДМУ Дмитром Парфененком, виграли оцінку 14 великих об'єктів на конкурсах 2, 9, 23 листопада 2015 року та 17 лютого 2016 року.

Не залишився обділеним і «Європейський центр консалтингу та оцінки" авторитетного члена УТО Валерії Зайцевої, що на конкурсах 23 і 25 березня виграв 3 дуже ласих об'єкти: будівля готелю «Світязь» у Луцьку, будівля готелю «Лісова пісня» в Ковелі, і одного з корпусів санаторію в Моршині. Нагадаю, що наприкінці 2015 року цю фірма стала переможцем по 4 об'єктам, а на конкурсах 29 лютого і 2 березня вона виграла право на оцінку необоротних активів «Київпассервісу» і одного з павільйонів Національного комплексу «Експоцентр України».

Не обділила 23 і 25 березня конкурсна комісія ФДМУ об'єктами оцінки і іншу свою улюблену фірму - ПП «Аргумент». Раніше вона також виграла 2 об'єкти. Так би мовити, коло «лицарів оціночного столу» сформувалося практично остаточно.
 
Показово, що наведену вище інформацію про переможців конкурсів 21, 23 і 25 березня 2016 року Фонд держмайна розмістив на своєму сайті не в порядку їх хронологічного проведення (тобто зверху до низу), а навпаки, серед повідомлень середини 2015 року. Очевидно, Наталії Лебідь стало соромно і боязко за таке відверте лобіювання фірм своїх співтоваришів по УТО.

Люстрація оцінювачів як крок до деолігархізації приватизаційних продажів

В цілому аналіз результатів конкурсів ФДМУ кінця 2015-початку 2016 років мимоволі призводить до висновку, що шляхом прийняття нового «Положення щодо конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності» заступник голови Фонду Наталія Лебідь разом з керівництвом Українського товариства оцінювачів влаштували такий собі «міжсобойчик», в якому перемагають лише фірми своїх з вузького кола УТО.

Напередодні початку масової приватизації стратегічних держактивів це гостро ставить питання про секторальну ЛЮСТРАЦІЮ ВСІХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ, які оцінювали в 1995-2014 роках великі держпідприємства (груп В, Г і Е). Технічно зробити це нескладно. Достатньо скласти список приватизаційних покупок, які здійснили наші олігархи (вся інформація про них є в архівах ЗМІ та Інтернету), і з'ясувати, хто робив їхню оцінку (по архівах ФДМУ). ЇМ НЕОБХІДНО ЗАБОРОНИТИ ПРАЦЮВАТИ НА РИНКУ оціночних послуг стратегічних і монопольних підприємств.
 
До речі, «реформаторський ефект» прийняття Фондом держмайна 31 січня нового «Положення щодо конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності» наочно проявляється не тільки на конкурсах, які проводить Центральний апарат Фонду держмайна, а і його регіональні відділення. Так, наприклад, на конкурсі 10 березня 2016 року в Полтавському регіональному відділенні ФДМУ, наближене до керівництва ФДМУ ПП «Науково-консультативний центр» виграв 14 об'єктів для оцінки, ФОП Стариков - 4.

На конкурсі 23 березня в Запорізькому регіональному відділенні Фонду - ТОВ «Національна експертно-правова група» виграла 5 об'єктів оцінки, ПП «Дніпротекс і Ко» - 4. І так в більшості областей.

ЧОМУ ОЦІНЮВАЧІ ВИМУШЕНІ ОБДИРАТИ МАЛИЙ БІЗНЕС?

Але є ще один, не менш кричущий, ніж описані вище, результат прийняття Фондом держмайна нового Положення. За оцінку об'єктів державної і комунальної власності (приміщень і метрів-площ) для здачі в оренду платить не Фонд держмайна, а сам орендар. Як правило, це суб'єкти підприємництва малого бізнесу. Так ось, завдяки системі нарахування балів при відборі фірм для оцінки, вартість даних послуг зросла в рази.

Причому парадокс ситуації полягає в тому, що часом орендар за оцінку 2-3 кв.м. повинен платити більше, ніж за 150-200 кв.м.

Володимир Ларцев:

Наприклад, 18 березня на конкурсі в регіональному відділенні ФДМУ по м.Києву ТОВ «Українські інноваційні консультанти» виграло право на оцінку для оренди нежитлового приміщення площею 191,8кв.м за адресою вул. Ежена Потьє, 8-а за 3500 гривень. І на тому ж конкурсі, ця ж компані,я за ту ж суму стала переможцем по об'єкту 10 кв.м частини даху будівлі за адресою пров.
Індустріальний, 2.

На конкурсі 25 березня ТОВ «Ніка-експерт» виграла право оцінювати 177 кв.м за адресою вул. Освіти, 5 за 2900 гривень, а ТОВ «Мірфа» - 2 кв.м по вул. Феодосійська, 8/13 за 3000 гривень.  І таке – куди ні кинь. В результаті, обрані оціночні фірми починають збагачуватися і жирувати за рахунок обдирання і так «дихаючих на ладан» суб'єктів малого бізнесу.

Звинувачувати в даній ситуації тільки оцінювачів, звісно, можна. Справа в тому, що відповідно до чинних Методик і Національних стандартів, для них за кількістю виконуваних математичних операцій і обсягу заповнюваних листів звіту, представленого для перевірки і затвердження в ФДМУ, однаково, що оцінювати - 2 кв.м чи 1000 кв.м.

Тому було б правильним, якби «головний оцінювач» країни Наталія Лебідь направляла свої бурхливі «реформаторські зусилля» не на захист інтересів олігархів, не на виконання приватних доручень вищого керівництва і Президента, не на створення корпоративних преференцій своїм товаришам по Українському товариству оцінювачів, а на вирішення суспільно значущих, а не шкурних, проблем професії, підвищення її престижу серед бізнесменів і пересічних громадян, відбілювання від тієї корупційної іржі, яка наскрізь її пронизала за останні 20 років.

Володимир Ларцев

Екс-радник глави ФДМУ

Директор «Центру антиолігархічної політики»